Назарет – місце скритого життя Ісуса, Марії і Йосифа. До нього, після Вифлеєму, звернені думки і погляди усього віруючого люду. Там, після років вигнання, неспокою і тривоги, Господь Ісус з Пречистою Дівою і св. Йосифом нарешті зазнають спокою, безпеки і бодай якоїсь стабільности.
А водночас це школа, де малий Ісус вчиться людської мудрости і побожности від своїх батьків – св. Йосифа-Опікуна та Пресвятої Богородиці, а для усієї родини Назарет – це місце затишку і школа інтенсивної молитви, ревної праці та чистої любови.
Споглядаючи життя Святої Родини в Назареті, ми споглядаємо життя усіх родин, покликаних бути дзеркалом Божої любови і школою молитви, праці та служіння.
Святий Папа Павло VI, відвідавши 5 січня 1964 року Назарет, так казав у своїй промові про це святе для кожного християнина місце: «Дім в Назареті – це школа, де ми навчаємося розуміти життя Ісуса, тобто це – школа Євангелія… Тут ми розуміємо, у чому полягає сімейне життя. Назарет пригадує нам, чим є сім’я, тобто сопричастям любови; її сувора і проста краса, її священний і непорушний характер дає нам зрозуміти, наскільки приємним і незамінним є сімейне виховання; навчає нас, як виконувати її природну функцію щодо суспільного ладу. Врешті, ми засвоюємо тут й урок праці. О, оселе в Назареті, мешкання Сина теслі! Тут ми передусім хочемо зрозуміти і вшанувати суворий, щоправда, але й спасенний закон людського труду; тут прагнемо підкреслити благородну гідність праці, щоб її відчували всі; пригадати під цим дахом, що праця не повинна стати самоціллю і що вона стає досконалою не лише через економічну вигоду, а через те, що перетворюємо її на благородну мету. Тут, остаточно, бажаємо привітати трудівників в усьому світі і показати їм великий взірець, їхнього божественного Брата, Пророка всіх справедливих справ, які турбують їх, – а саме Христа, нашого Господа».
Сьогодні поручаємо Божій опіці усі наші сім’ї і родини, а особливо ті, в яких бракує гармонії, злагоди, взаєморозуміння і любови. Без сумніву, Свята Родина своїм миром, гармонією і злагодою завдячувала присутності у ній Христа. Хтось влучно зауважив, що для подружнього щастя потрібні три особи: чоловік, дружина й Ісус-Бог.
Споглядаючи скромну й просту щоденну працю Пресвятої Родини в Назареті, вчимося так само цінити кожен людський труд, вбачаючи в ньому не просто джерело заробітку, а передовсім – спосіб і простір реалізації нашого християнського покликання до служіння. Кожна чесна і корисна професія для нас, християн, стає нагодою прославити Бога і послужити нашим ближнім. Таким чином зможемо освячувати кожен день і надавати глибокого непроминального сенсу нашим щоденним справам і заняттям. Бо все, що зроблене в любові і з любов’ю, наближає й уподібнює нас до Бога, який є Джерелом любови і прикладом служіння.
Словами псалмопівця прикликаємо Боже благословення на наші сім’ї і родини:
“Щасливий кожний, хто Господа боїться і хто його путями ходить!
Як будеш їсти працю рук твоїх, щасливий будеш і добре тобі буде.
Жінка твоя, неначе лоза плодовита, у середині дому твого.
Діти твої, мов парості оливки, навколо столу твого.
Ось так буде благословенний чоловік, що Господа боїться.
Нехай Господь благословить тебе з Сіону, щоб ти міг бачити добро Єрусалиму, поки віку твого, щоб ти міг бачити дітей твоїх дітей! Мир на Єрусалим!” (Пс. 128).
